Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1

Ціни на Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1 в Україні починаються від 0.0 до 0.0, препарат доступний в 0 аптеках.

Показання препарату Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1:

Епірубіцин застосовують для лікування ряду неопластичних станів, у тому числі:

- раку молочної залози;

- раку яєчників;

- раку шлунка;

- раку легенів;

- злоякісних лімфом;

- саркоми м’яких тканин;

- раку печінки;

- раку підшлункової залози;

- раку прямої кишки;

- раку шийно‑лицьової ділянки;

- лейкемії.

Показано, що епірубіцин при внутрішньоміхуровому введенні ефективний для лікування:

- папілярного перехідно‑клітинного раку сечового міхура;

- карциноми in situ сечового міхура;

- внутрішньоміхурової профілактики рецидивів поверхневої карциноми сечового міхура після трансуретральної резекції.

Дозування Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1: 2 мг/мл.

Інструкція Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1 завжди міститься в упаковці препарату. Також ви можете знайти необхідну інформацію на цій сторінці в блоці "Інструкція до застосування".

Зі складом Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1 можна ознайомитись нижче.

діюча речовина: епірубіцину гідрохлорид;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 2 мг епірубіцину гідрохлориду;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Дозування

З метою попередження кардіотоксичності препарату не слід перевищувати загальну кумулятивну дозу 900−1000 мг/м² епірубіцину.

Стандартна доза. При застосуванні епірубіцину як монотерапії рекомендована доза для дорослих становить 60−90 мг/м²площі поверхні тіла. Епірубіцин слід вводити внутрішньовенно протягом 3−5 хвилин. Введення слід повторювати після інтервалу в 21 день залежно від гематологічних показників пацієнта і функції кісткового мозку. Якщо спостерігаються ознаки токсичності, включаючи тяжку форму нейтропенії/нейтропенічної гарячки і тромбоцитопенії (які можуть зберігатися до 21‑го дня), може постати питання про перегляд дози або відстрочення введення подальшої дози.

Висока доза. Епірубіцин як засіб монотерапії для лікування раку легенів високими дозами слід вводити відповідно до таких схем:

- дрібноклітинний рак легенів (раніше не лікований): 120 мг/м2 1 день кожні 3 тижні;

- недрібноклітинний рак легенів (епідермоїдний, сквамозний та аденокарцинома) у пацієнтів, які раніше не отримували лікування: 135 мг/ м2 у 1‑й день або 45 мг/м² у 1‑й, 2‑й, 3‑й дні, повторення курсу – кожні 3 тижні.

При лікуванні високими дозами епірубіцин можна вводити як внутрішньовенний болюс протягом 3‑5 хвилин або у вигляді інфузії тривалістю до 30 хвилин.

Рак молочної залози.

При ад’ювантному лікуванні пацієнтів із раком молочної залози на ранній стадії рекомендується внутрішньовенне введення доз епірубіцину у межах від 100 мг/м²(як одноразова доза в день 1) до 120 мг/м²(дві роздільні дози в дні 1 і 8) кожні 3−4 тижні, у комбінації з внутрішньовенним введенням циклофосфаміду і 5‑фторурацилу та пероральним застосуванням тамоксифену. Курс повторювати з періодичністю у 3-4 тижні. При лікуванні високими дозами епірубіцину гідрохлорид вводити шляхом внутрішньовенних болюсних ін’єкцій тривалістю 3−5 хвилин або внутрішньовенних інфузій тривалістю до 30 хвилин.

Нижчі дози (60−75 мг/м2 для традиційного лікування і 105−120 мг/м2 для лікування високими дозами) рекомендують пацієнтам, у яких порушена функція кісткового мозку в результаті попередньої хіміотерапії або променевої терапії, залежно від віку або неопластичної інфільтрації кісткового мозку. Загальну дозу на цикл можна розділити на 2‑3 послідовні доби. Наступні дози епірубіцину зазвичай застосовують як монотерапію або у складі комбінованої хіміотерапії різних пухлин (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Онкологічні показання	Доза епірубіцину (мг/м2)*
	Монотерапія	Комбінована терапія
Рак яєчників	60−90	50−100
Рак шлунка	60−90	50
Рак сечового міхура	Внутрішньоміхурове введення 50 мг/50 мл або 80 мг/50 мл (карцинома in situ). Профілактика: 50 мг/50 мл на тиждень протягом 4 тижнів, потім кожного місяця протягом 11 місяців.

* Загальні дози, які застосовують першого дня або першого, другого та третього дня з інтервалом у 21 день.

Комбіноване лікування. Якщо епірубіцин застосовувати у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами, дозу слід відповідно зменшити. Зазвичай застосовувані дози наведені у таблиці вище.

Лікування пацієнтів із порушеннями функції печінки. Основний шлях виведення епірубіцину з організму – переважно гепатобіліарна система. У пацієнтів із порушеннями функції печінки дозу слід зменшувати залежно від рівня білірубіну в сироватці крові, як вказано нижче:

Рівень білірубіну у сироватці крові	Рівень глютамат‑оксалоацетат‑трансамінази (SGOT) у сироватці крові	Зменшення дози
1,4‑3 мг/100 мл	більше ніж у 4 рази перевищує верхню межу норми	50 %
>3 мг/100 мл		75 %

Загалом, якщо рівень білірубіну перебуває у діапазоні 1,4−3 мг/100 мл, а рівень затримки бромсульфофталеїну (БСФ) становить 9−15 %, рекомендовано призначення половини звичайної дози. Якщо ж рівень білірубіну та рівень затримки БСФ перевищують вищезгадані, рекомендовано призначення чверті звичайної дози.

Помірне порушення функції нирок не є причиною для зміни рекомендованих доз через низький рівень екскреції епірубіцину нирками.

Порушення функції нирок. Ураження нирок середнього ступеня тяжкості не вимагає зменшення дози з точки зору обмеження кількості епірубіцину, що виводиться даним шляхом. Однак може знадобитися корекція дози для пацієнтів із рівнем креатиніну у сироватці крові >5 мг/дл.

Спосіб застосування.

Епірубіцин застосовувати тільки для внутрішньовенного або внутрішньоміхурового введення. Епірубіцин неефективний при пероральному прийомі, його не слід вводити внутрішньом’язово або інтратекально.

Внутрішньовенне застосування.

Внутрішньовенне введення має тривати протягом 5−10 хвилин через систему для внутрішньовенних інфузій (необхідно переконатись, що голка правильно введена у вену), причому флакон із 0,9 % розчином натрію хлориду повинен вже бути встановлений. Ця техніка знижує ризик екстравазації препарату та забезпечує можливість промивання вени 0,9 % розчином натрію хлориду наприкінці введення препарату. Витікання епірубіцину з вени протягом введення може призвести до ураження тканин і навіть до некрозу. Венозний склероз може мати місце у результаті ін’єкції у тонкі судини або при повторних ін’єкціях в одну і ту саму вену. У разі екстравазації слід негайно припинити введення.

Внутрішньоміхурове введення. Епірубіцин можна вводити внутрішньоміхурово при лікуванні поверхневого раку сечового міхура і карциноми in situ. Не слід застосовувати даний препарат внутрішньоміхурово при лікуванні інвазійних пухлин, що проникають крізь стінку сечового міхура, у даних ситуаціях більш прийнятним є системне лікування або хірургічне втручання. Епірубіцин також успішно застосовують внутрішньоміхурово як профілактичний засіб після трансуретральної резекції поверхневих пухлин для попередження рецидивів. Для лікування поверхневої карциноми сечового міхура рекомендують наступну схему, використовуючи таблицю розведення (див. таблицю 2).

Інстиляції по 50 мг/50 мл щотижня протягом 8 тижнів (препарат розводять фізіологічним розчином або стерильною дистильованою водою). При прояві місцевих токсичних ефектів рекомендується зменшити дозу до 30 мг/50 мл.

Карцинома in situ: Інстиляції по 80 мг/50 мл (залежно від індивідуальної переносимості).

Профілактика: Інстиляції по 50 мг/50 мл щотижня протягом 4 тижнів, потім щомісячні інстиляції у тій самій дозі протягом 11 місяців.

Таблиця 2

Таблиця розведення для розчинів, які застосовують для інстиляції сечового міхура

Необхідна доза епірубіцину (мг)	Об’єм розчину епірубіцину для ін’єкцій 2 мг/мл (мл)	Об’єм розчинника (води для ін’єкцій або стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду) (мл)	Загальний об’єм для інстиляції сечового міхура (мл)
30	15	35	50
50	25	25	50
80	40	10	50

Розчин слід вводити внутрішньоміхурово протягом 1‑2 годин. Щоб уникнути невчасного розведення сечею, пацієнта необхідно проінструктувати про те, що йому не слід вживати рідину за 12 годин до інстиляції. У процесі інстиляції пацієнта необхідно час від часу перевертати, також його слід попередити про те, що слід спорожнити сечовий міхур після закінчення інстиляції.

Діти.

Дотепер не встановлена безпека та ефективність застосування епірубіцину дітям.

Згідно з інструкції до застосування Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1, прийом під час вагітності: заборонено

Показання для дітей: заборонено. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем перед прийомом Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1 вашою дитиною.

Епірубіцин Медак розчин для ін. 2 мг/мл фл. 25 мл (50 мг) №1 відпускається за рецептом.